Медальєри сім'ї Барр 

Династія граверів на прізвище Барр. Всі троє – батько Жак-Жан Барр та обидва його сини – Дезіри Альберт Барр та Жан-Огюст Барр – були по черзі генеральними граверами Паризького монетного двору.

Жак-Жан Барр (3 серпня 1793 року в Парижі — 10 червня 1855 року в Парижі) був 17-м головним гравером монет (graveur général) у Monnaie de Paris між 1842 і 1855 роками. На цій посаді він гравіював і створював дизайн французьких медалей.

  

Велика печатка Франції, банкноти та поштові марки, а також перша швейцарська монета, яка спочатку була викарбувана там. З кінця 1840-х до 1855 року він створив перші дві французькі поштові марки: серію Церецея та серію Наполеона III.

  

 

На монетний двір був прийнятий на роботи в 1810 як простий гравер. А з 1842 по 1855 рр. обіймав посаду головного гравера. Зробив малюнки та гравюри для перших двох серій поштових марок Франції, із зображенням богині родючості Серес та з профілем Луї-Наполеона III.

Під час Другої Республіки зробив гравюри для купюр у 500 та 1000 франків. У 1848 році створив матрицю для нової Великої Республіканської преси та іншу для друку Національної Асамблеї.

  

 

У 1851 році створив нові два сантими їх міді з профілем Луї-Наполеона, а також нові 1 і 5 франків із срібла та 20 франків із золота. Через хворобу залишив свою посаду у 1855 році.

 

20 франків срібло

  

 

20 франкв золото

   

 

 Бюст Жан-Жака Барр виконаний його сином Жан-Огюстом. 

 

Зразки деяких медалей, виконаних Жан-Жаком Барре:

Louis Philippe I

    

 

Франклін та Монтон

    

 

Маріанна (Церецея)

  

 

 

 

 

 

Жан Огюст Барр (25 вересня 1811 — 5 лютого 1896) — французький скульптор і медальєр.

Народився в Парижі, його навчав його батько Жан-Жак Барр (1793–1855), медаліст. У 1879 році він змінив свого брата Жана-Огюста Барра на посаді 19-го головного гравера Monnaie de Paris, хоча він обіймав цю посаду лише один рік.

Барр навчався у École nationale supérieure des Beaux-Arts у Парижі під керівництвом Жана-П’єра Корто, і він в основному відомий як скульптор-портретист.

  

Виставляючись у Французькому салоні з 1831 по 1886 рік, його перші покази були медальйонами та медалями. Відомо, що Барре був одним із перших скульпторів, які зробили мініатюри відомих сучасників, таких як Наполеон III, королева Вікторія, танцівниці Марі Тальоні та Емма Ліврі та Сьюзан Б. Ентоні.

Його бронзові роботи виставлені в таких місцях, як Лувр і Художній музей Клівленда. Одна з його кам'яних робіт знайдена на кладовищі Пер-Лашез, де він зробив бюст для могили свого друга Альфреда де Мюссе.

Становище батька дозволило йому отримувати замовлення на скульптурні композиції від імператорської сім'ї та її оточення. Медалей зробив зовсім небагато, зате у підписи додавав своє ім'я, що значно полегшує ідентифікацію, порівняно з батьком та братом.

 

  

 

Альберт Дезіре Барр (Париж, 6 травня 1818 — 29 грудня 1878) — французький гравер, медальєр і 18-й головний гравер Паризького монетного двору з 27 лютого 1855 року до своєї смерті.

Він був сином Жака-Жана Барра, який передував йому як головний гравер. Його брат Жан-Огюст Барр, французький скульптор і медальєр, змінив його на посаді головного гравера після його смерті в Парижі.

 

 

Захопившись живописом, Барре приєднався до École nationale supérieure des Beaux-Arts у 1838 році та став учнем Поля Делароша. Зацікавленість античним мистецтвом спонукала його кілька разів подорожувати до Італії.

  

Він виставляв біблійні теми на Паризькому салоні з 1843 по 1851 рік. Він отримав медаль третього ступеня на Салоні в 1846 році. Він написав фрески в каплиці Сен-Есташ, Париж. Не закінчивши фрески, які він розпочав у каплиці Святих Невинних у тій самій церкві, вони були виконані Полем-Домініком Гурльє в 1855 році.

  

Його кар’єра змінилася, коли його батько, Жак-Жан Барр, попросив його допомогти йому на монетному дворі в 1845 році. Він став найближчим співробітником свого батька настільки, що стає важко розрізнити їхні відповідні внески, особливо для ранніх французьких проектів марок, які датуються з 1848 року.

У лютому 1855 року він змінив свого батька на посаді головного гравера Паризького монетного двору. Він написав Graveurs Généraux et particuliers des Monnaies de France', Contrôleurs Généraux des Effigies, Noms de quelques graveurs en Médailles de la Renaissance Française, опублікований у 1867 році.

  

У 1855 році він відновив роботу свого батька, включаючи гравюри для французьких поштових марок. Барре, на відміну від свого батька, погано співпрацював з Анатолем Юло, підрядником, відповідальним за друк марок.

Юло був експертом у гальваніці, і використовував цю техніку для виготовлення друкарських форм для марок. Щоб конкурувати з цією технікою для відтворення зображень на друкованих формах, Барре розпочав яскраві випробування на карбувальних пресах між 1858 і 1859 роками.

На замовлення Комітету з монет він виготовив пробні типи марки Ceres. Зрештою Юло зберіг контракт, знизивши ціни. У 1861 році, завдяки затримці Юло, техніка використання монетного преса, проте, дозволила Барре взяти контракт на виготовлення друкованих форм для перших поштових марок Греції.

 

Барре розробив малюнок і матриці для нового типу Hermes кілька місяців тому. У 1876 році він надав ту саму роботу для створення двох додаткових марок. Напружені стосунки між Барре та Юло спричинили затримки у виробництві нових марок на початку 1860-х років.

Не погоджуючись із роботою Юло, Барре затримав доставку штампів для нових лаврових зображень марок Наполеона III, які були розроблені на початку 1861 року. Двічі для нового номіналу Юло повертав Барре пошкоджений штамп для ретуші.

У серпні 1866 року, хоча він зробив модель у липні, Барре відмовився гравірувати штамп нової марки в п'ять франків. Юло змушений задовольнятися копіями старих штампів. Після його смерті його брат Жан-Огюст Барр змінив його на посаді головного гравера в 1879 році.

 

  

Пам'ятна бронзова медаль, яка була випущена монетним двором Парижу для відзначення ювілею створення ескізу  Великої печатки Франції батьком родини медальєрів Жак-Жаном Барре в 1848 році.