World Exposition 1855 Paris
Всесвітня виставка 1855 - Всесвітня виставка праць промисловості, сільського господарства і витончених мистецтв (фр. Exposition Universelle des produits de l'Agriculture, de l'Industrie et des Beaux-Arts) - друга, за рахунком, всесвітня виставка і перша, проведена в Парижі.
Виставка була великою подією для Французької імперії та проходила на Єлисейських полях з 15 травня по 15 листопада 1855 під патронатом імператора Наполеона III і була покликана перевершити за розмахом лондонську попередницю 1851.
Після «Великої виставки промислових робіт усіх націй», першої Всесвітньої виставки, що відбулася в 1851 році в Лондоні, французький імператор Наполеон III 8 березня 1853 року видав указ про проведення Всесвітньої виставки в Парижі.
Як і в Лондоні, була представлена промислова та сільськогосподарська продукція, але імператор хотів, щоб французьке видання перевершило британське за розміром, країнами-учасницями та галузями. Таким чином, Expo 1855 зосередила увагу не лише на сільському господарстві та промисловості, але й на образотворчому мистецтві, демонструючи багатьох французьких художників і багатство французької творчості.
Через Кримську війну та затримку будівництва деяких будівель організацію Експо довелося відкласти: церемонія відкриття відбулася 15 травня 1855 року, а церемонія закриття - 15 листопада 1855 року.
Павільйони 34 країн займали територію в 16 га. Як відповідь на лондонський Кришталевий палац в Парижі був споруджений Палац промисловості, на місці якого в 1900 спорудили Гран-Пале. Поряд зі змаганнями на промислову та аграрну тематику проводився конкурс серед художників-академістів, який судили такі майстри, як Ежен Делакруа та Жан Огюст Домінік Енгр.
Організація Всесвітньої виставки була покладена під керівництво та нагляд імперської комісії під головуванням принца Луї Наполеона, двоюрідного брата імператора. Вибір продуктів і творів мистецтва, які допускаються до вибору, вирішувався офіційними комітетами (департаментськими комітетами для Франції та іноземними комітетами для інших країн), які вносили пропозиції до Імперської комісії.
Серед членів Комісії були економіст Фредерік Ле Плей, дипломат Фердинанд де Лессепс, фінансист Еміль Перейр, письменник Проспер Меріме та художники Жан-Огюст-Домінік Енгр і Ежен Делакруа.
На виставці були представлені двадцять вісім країн: поряд з Великою Британією були присутні всі європейські імперії та королівства, за винятком Росії. Також брали участь Османська імперія, Єгипет, Персія, Китай, Сполучені Штати Америки та Мексика.
Палац, присвячений промисловості Експо 1855 вшановує промисловість і образотворче мистецтво в спеціальних палацах, розташованих між Єлисейськими полями, Кур де ла Рейн і авеню Монтень.
Спеціально для виставки італійський композитор-романтик Джузепе Верді у 1855 написав грандіозну оперу на п'ять дій Сицилійська вечірня, (фр. Les vêpres siciliennes). Французьке лібретто написали Ежен Скріб і Шарль Дувейрьє за їх твором Герцог Альба (Le duc d'Albe), який був написаний у 1838.
Історія базується на історичній події, Сицилійській вечірні - повстанні сицилійців проти французів у 1282. Опера вперше виконувалася у Паризькій опері 13 червня 1855.
Також з нагоди Виставки були виготовлені імператорські корони Наполеона III та імператриці Євгенії. Згідно з офіційним повідомленням, виставку відвідало 5 162 330 людей, з яких 4,2 мільйони відвідали промислові експозиції та 0,9 мільйона експозиції мистецтв.
Palais de l'Industrie (Палац промисловості), спроектований Жаном-Марі-Віктором Вієлем, мав ширину 252 метри та ширину 108 метрів і мав величезну скляну стелю, яку підтримували балки з кованого заліза та підтримували чавунні колони.
Розуміючи, що приміщення не буде достатньо великим, щоб прийняти 24 000 експонентів, Імперська комісія побудувала кілька прибудов, де можна було б встановити більші машини. У центральному нефі палацу були представлені найпрестижніші ремесла, включаючи ювелірні вироби, вироби зі скла, вироби з кришталю Сен-Луї та Баккара, роботи золотих і бронзових майстрів, порцеляну Севру та Ліможу, творіння шовківників Ліона та навіть церковні меблі.
Були представлені всі ремесла, від металургії та годинникарства до друкарства та взуттєвої справи, а Saint-Gobain навіть представив найбільше у світі дзеркало. Також з’явилися численні наукові та медичні інновації, зокрема маятник Фуко та запланований трансатлантичний телеграфний кабель, який незабаром з’єднає Європу та Північну Америку.
При тому, що витрати на виставку становили понад 5 мільйонів доларів, прибуток, який вона принесла організаторам, був у десять разів менший за витрати. Для експозиції Наполеон III доручив розробити систему класифікації найкращих французьких вин Бордо, які повинні були бути виставлені для відвідувачів з усього світу.
Відвідувачі мали змогу ознайомитись із багатьма винаходами, такими як перша в історії газонокосарка, пральна машина Мура, перша непромислова швейна машина Сінгера, перша лялька, що говорить, один із перших транспортних засобів, що працюють на маслі, і револьвер Семюеля Кольта.
Натовпи збиралися, щоб випити кави з гідростатичного перколятора Едуарда Лойселя де Сантаїса, який був здатний виробляти 50 000 чашок кави на день (2000 на годину). Було представлено безліч інновацій, від нового типу дитячої пляшечки до мокрого коллодійного процесу, що дозволяє швидше проявляти фотографії, і навіть фероцементного човна Джозефа Ламбота.
У центрі Палацу промисловості, де скляна стеля була найвищою, були розташовані найбільші об’єкти, такі як фонтани, органи та статуї. Важка техніка, така як локомотиви, двигуни, вентилятори та молоткові млини, розміщувалися у спеціальній прибудові.
Брокери з виноробної промисловості проранжували вина відповідно до репутації господарства та ціни, яка на той час була безпосередньо пов'язана з якістю. Одним з її результатів стало введення системи класифікації вин Бордо.
Художня виставка з картинами, гравюрами, скульптурами та архітектурою була організована в Palais des Beaux-Arts (Палац образотворчих мистецтв), тимчасовій споруді на авеню Монтень, спроектованій Гектором Лефуелем.
Виставка включала повну ретроспективу Жана-Огюста-Домініка Енгра, а також 35 картин Ежена Делакруа, твори Франсуа Руде та скульптури Бартоліді та Барі тощо. Рух французького реалізму був представлений роботами Жана-Батиста Каміля Коро, Теодора Руссо, Жана-Франсуа Мілле, Шарля-Франсуа Добіньї та Гюстава Курбе, причому останній створив власний простір, який він назвав «Павільйон реалізму», де було показано 40 робіт, включаючи «Студію художника».
Сьогодні єдиною згадкою про вистаку є Театр дю Рон-Пуан (фр. Théâtre du Rond-Point) на Єлисейських полях, робота архітектора Габріеля Дав'ю, у якому розміщувалась Panorama National.
Експонати виставки:
Нагороди виставки:
15 листопада 1855 року церемонія вручення нагород Expo відбулася в нефі Палацу промисловості в присутності імператора Наполеона III та його дружини Євгенії. Було вручено майже 11 000 медалей, у тому числі 112 великих почесних медалей, у тому числі одна для Адольфа Сакса, бельгійського винахідника саксофона.
Енгр був нагороджений великим офіцером ордена Почесного легіону, а Делакруа став командором ордена Почесного легіону. Церемонія також стала приводом для вшанування Франсуа Руде, який помер кількома днями раніше.
Завершив церемонію чудовий концерт під керівництвом Гектора Берліоза, у якому прозвучали твори Моцарта, Глюка, Россіні, Мейєрбера та Бетховена. Концерт став першим в історії використанням електричного метронома.
МЕДАЛІ ТА МОНЕТИ НА САЙТІ
Велика мідна офіційна медаль імператора Наполеона ІІІ, присвячена проведенню Всесвітньої виставки в Парижі в 1855 році. Медаль виконана медальєром та скульптором Аlbert Barre.
Велика мідна медаль імператора Наполеона ІІІ та імператриці Євгенії, присвячена будівництву Палаца промисловості до Всесвітньої виставки в Парижі в 1855 році. Медаль виконана медальєром та скульптором А. Caque F.
Велика цинкова медаль імператора Наполеона ІІІ та імператриці Євгенії, присвячена будівництву Палаца промисловості до Всесвітньої виставки в Парижі в 1855 році. Медаль виконана медальєром та скульптором А. Caque F.
Велика цинкова медаль імператора Наполеона ІІІ та імператриці Євгенії, присвячена будівництву Палаца промисловості (Північний павільйон) до Всесвітньої виставки в Парижі в 1855 році. Медаль виконана медальєром та скульптором А. Caque F.
Велика цинкова медаль імператора Наполеона ІІІ, присвячена будівництву Палаца промисловості (Французська Корона)) до Всесвітньої виставки в Парижі в 1855 році. Медаль виконана медальєром та скульптором А. Caque F.