World Exposition 1867 Paris

 

Всесвітня виставка 1867 року (фр. Exposition Universelle), або Всесвітня виставка мистецтва та промисловості (фр. Exposition universelle d'Art et d'industrie) — відбувалася з 1 квітня по 3 листопада 1867 року в Парижі на Марсовому полі.

На ній було представлено 41 країну та відвідало її понад 10 мільйонів глядачів, у тому числі російський імператор Олександр II та багато інших коронованих осіб. Щойно завершилась Велика перебудова Парижа. Всесвітня виставка, відповідно, стала кульмінацією перетворень Другої імперії і тріумфом лібералізму Сен-Сімона.

У 1864 році імператор Наполеон III вирішив, що наступна Всесвітня виставка пройде в Парижі у 1867 році. Фінансування організації та проведення виставки було покладено на державу, муніципалітети та прямі інвестиції.

Для того, щоб організувати виставку імператор Наполеон III зібрав комісію (фр. La Commission impériale), що складалась з провідних діячів економічного і політичного життя Другої імперії. Головування комісією було покладено на двох людей, що мали досвід у роботі над всесвітніми виставками - двоюрідного брата імператора принца Наполеона та інженера Фредеріка Ле Пле (фр. Frédéric Le Play).

Для місця проведення виставки було виділено 50 гектарів землі на Марсовому полі, та 20 гектарів на острові Біянкур. Офіційним гімном виставки було обрано композицію Россіні L'Hymne à Napoléon III et à son vaillant peuple (Гімн Наполеону III та його доблесним людям).

Під керівництвом інженера Жана-Батиста Кранца та архітектора Леопольда Харді, спеціально до виставки, усього за два роки, було збудовано овальну будівлю виставкового палацу довжиною 490 метрів та шириною 380 метрів. На будівництві було залучено понад 26 тисяч робітників.

У центрі був павільйон увінчаний куполом, та оточений садом, 166 метрів у довжину та 56 метрів у ширину, з шістьма тематичними виставковими залами (галереями), збудованими навколо нього. Крім того, на додачу до основної будівлі було збудовано близько сотні менших будівель для розміщення експозицій.

Для такого грандіозного будівництва необхідно було вирівняти поверхню та заповнити низини. Для цього було вирівняно горб Трокадеро, а землю, яку було вилучено, використали для побудови парку на Марсовому полі.

Щоб полегшити доставку матеріалів та доїзд відвідувачів поряд із Марсовим полем було відкрито залізничну станцію. Густаву Ейфелю було доручено будівництво галереї машин. Фредерік Ле Пле був автором ідеї побудованого для виставки музею праці, метою якого було показати розвиток промисловості.

   

Спеціальний розділ музею, був присвячений покращенню «морального та матеріального становища працівників» у якому було представлено товари для дому.

Фотографа П'єра Петі (фр. Pierre Petit) було назначено офіційним фотографом виставки. Гравер Юбер Понскарм (фр. Hubert Ponscarme) відповідав за розробку золотих, срібних та бронзових медалей, якими нагороджували переможців.

  

Скульптор Жан-Батист Карпо представив на виставці мармурову скульптуру Уголіно і його сини, яка в цей час виставлена у музеї Метрополітен в Нью-Йорку.

Вперше на виставці були представлені Французькі колонії. Марокко, Туніс, Алжир були представлені у центральному павільйоні мали власний комітет, журі і свої нагороди. Організаційний комітет виставки просив кожну колонію і країну-представника встановити екзотичну будівлю у національному стилі, що дозволило б відвідувачам ознайомитись ближче із особливістю країни, її національними надбаннями.

    

Починаючи з цієї виставки свої експозиції країни-учасниці почали розміщувати у спеціально побудованих ними національних павільйонах: на цій виставці відвідувачі змогли побачити тирольське село, російську хату, єгипетський караван-сарай, східний мінарет, турецькі лазні, китайський театр, англійський котедж, американське ранчо, голландську ферму, японський кіоск і реконструкцію римських катакомб.

   

В галереї сировини було представлено новий міцний та легкий метал: алюміній. Було продемонстровано технології переробки нафти та можливість її подальшого використання. Виставка дозволила єгиптологу Огюсту Маріетту представити широкому колу глядачів велику кількість єгипетських артефактів. Згодом більшість експонатів представлених на даній виставці стане головною окрасою музею в Гізі.

    

Американці Чарльз і Нортон Отіси (сини Еліші Отіса) представили розроблену батьком систему безпечного ліфту (систему затримки ліфту в шахті при обриванні канату). Жозеф Гаво представив особливе фортепіано частина якого була зроблена із скла та дзеркал, що дозволяло спостерігати за роботою внутрішніх деталей і механізмів фортепіано під час гри на ньому.

  

Було представлено «скафандр» для перебування під водою. На виставці було представлено безліч технічних новацій, які свідчили не тільки про нове застосування електрики - телеграфний апарат, електричні фари, підводний кабель; також були продемонстровані гідравлічний ліфт, шарикопідшипники, механічна тістомішалка та досконаліші землеробські знаряддя.

  

Загалом на виставці було представлено 50 226 експонатів. З яких 15 055 були з Франції і її колоній, 6 176 з Великої Британії та Ірландії, 703 з США. Кошти, що були витрачені на будівництво та утримання виставки становили $5 883 400, у той час як прибуток становив усього $2 822 900.

Виставка була офіційно відкрита 1 квітня і закрита 3 листопада 1867. За весь період виставку відвідало понад 10 мільйонів осіб, включаючи учасників і співробітників.

Серед почесних гостей відвідувачів виставки були: королева Португалії Марія Піа Савойська; принц шведський Оскар; король Бельгії Леопольд II з дружиною Марією Генрієттою; російський імператор Олександр II; султан Абдул-Азіз; принц Валлійський Едуард; король Баварії Людвіґ II; емір Абд аль-Кадір; принц Токуґава Акітаке, брат останнього сьоґуна Токуґави Йосінобу; Вільгельм III Прусський; Отто фон Бісмарк Гельмут фон Мольтке.

Переможці виставки

 

  

Диплом виставки за вишивку Фонтенуа-ле-Шато

 

    

Золоті медалі:

- Баккара за дві вази і кришталевий семиметровий фонтан;

 - дім «P.-H. Herz» за художньо досконале фортепіано;

 - Château de Rayne-Vigneau за Сотерн;

 - місто Сент-Емільйон за представлені на виставці зразки вин.

Срібло:

 - Жозеф Гаво за фортепіано, зі скляними елементами і дзеркалами.

Бронза:

 - компанія Latscha за вдосконалену технологію виробництва чавуну.

 

 

The kings of Europe in Paris for the opening of the Universal Exposition of 1867

In the first row, from left to right:

Leopold II, King of the Belgians (1865-1909) - William I, King of Prussia (1861-1888) - Franz Joseph I, Emperor of Austria (1848-1916) and King of Hungary (1867-1916) - Napoléon III, Emperor of the French (1852-1870) - Alexander II, Emperor of Russia (1855-1881) - Abdulaziz, Sultan of the Ottoman Empire (1861-1876) - Charles XV, King of Sweden (1859-1872).

In the second row, from left to right:

Francis of Assisi of Bourbon, King consort of Spain (1822-1902) - William of Orange, Crown Prince of the Netherlands (1840-1879) - Otto von Bismarck, Minister-President of Prussia (1862-1870) - Frederick William of Hohenzollern, Crown Prince of Prussia (Frederick III, King of Prussia and German Emperor, 1888) - Edward, Prince of Wales (Edward VII, King of the United Kingdom and Emperor of India, 1901-1910) - Prince Napoleon, cousin of Napoleon III (1822-1891) - Tsarevich Alexander (Alexander III, Tsar of Russia, 1881-1894) - Humbert, Duke of Aosta (Humbert I, King of Italy, 1878-1900) - George I, King of the Hellenes (1863-1913) - Charles-Alexandre, King of Württemberg (1864-1891) - Ismaïl Pasha, viceroy of Egypt (1863-1879).

In the third row, from left to right:

Marshal Canrobert (1809-1895) - General Fleury (1815-1884) - Marshal de Mac Mahon, Duke of Magenta (1808-1893, President of the Republic from 1873 to 1879) - Prince Frederick-Charles of Prussia, general and nephew of William I (1828-1885) - unidentified person - General Cousin-Montauban, Count of Palikao (1796-1878) - Marshal Forey (1804-1872) - Marshal Randon (1795-1871), Minister of War - Marshal Bazaine (1811-1888) - Marshal Niel (1802-1869).

 

МЕДАЛІ ТА МОНЕТИ НА САЙТІ

 

 

Велика мідна медаль Наполеона ІІІ, присвячена відкриттю Всесвітньої виставки в Парижі в 1867 році. Медаль виконана медальєром та скульптором H. PONSCARME . F. Нагороджено Bernardi (за надані послуги).